Навіщо на планеті, де існує щонайменше дві статі, вимогливим батькам відправляти своїх дочок до шкіл для дівчат? Факти говорять самі за себе та зрозумілі всім, незалежно від того, що батьки більше цінують в освіті: досягнення в навчанні, вироблення характеру або розкриття індивідуальності. У жорстокому світі, де жінкам усе ще доводиться пробивати так звану скляну стелю, роздільне навчання забезпечує випускниць шкіл усіма необхідними для життя інструментами.
Перш за все, не може не вражати рівень підготовки учениць шкіл із роздільним навчанням. Згідно з рейтингом «Санді Таймс», із десяти приватних шкіл з найкращими показниками успішності половину складають члени Асоціації шкіл для дівчат (GSA); шість із одинадцяти навчальних закладів, вихованці яких найчастіше вступають до університетів групи «Рассел», – із GSA; чотири з одинадцяти шкіл, які відправляють найбільшу кількість випускників навчатися до «Оксбриджу», – теж із GSA.
У школах для дівчат більше учениць обирають для вивчення принаймні одну дисципліну з групи природничих, технічних, інженерних і математичних наук (STEM) – їх тут 55% проти 43% в середньому по країні (2019 р.). Це пов’язано з тим, що за відсутності хлопчиків їм не потрібно намагатися відповідати будь-яким стереотипам. До того ж із таких складних дисциплін, як STEM та іноземні мови, дівчата зі шкіл із роздільним навчанням далеко частіше отримують найвищі бали.
Так, з усіх школярок, що складали випускні іспити з фізики, 13,4% – вихованки шкіл, що входять до GSA (за рівномірного розподілу цей показник склав би всього 5,2%), водночас на їхню частку припадає 25,9% всіх найвищих оцінок із відзнакою (A*) і 20,5% оцінок «відмінно» (A та A*). І наступний приклад: 12,2% дівчат, які склали іспити з французької мови, – учениці шкіл з GSA, на їхньому рахунку 31,7% всіх балів A* та 21,1% всіх відмінних оцінок загалом (A та A*). Таким чином, роздільне навчання дає дівчатам чудовий шанс досягти високих результатів у дисциплінах, що сприяють вступу до престижних університетів.
Якщо батьки хочуть виховати в дитини міцний характер, то потрібно починати з почуття власної гідності. У школах для дівчат якраз таке середовище, в якому учениці можуть відігравати провідну роль і брати ініціативу до своїх рук. Тут їхні розумові та фізичні здібності розкриваються у всій повноті. Дівчата вчаться керувати, йти на ризик, брати на себе відповідальність за інших і за власні дії.
У школах із роздільним навчанням дівчат визволено від пильної уваги з боку протилежної статі, що так важливо в підлітковому віці, оскільки саме в цей переломний період вони особливо схильні до самокритики. Учениці тут рідше бувають сором’язливими, ніж у школах зі спільним навчанням, і кінець кінцем, вирушаючи до університету, починаючи доросле життя, йдучи на роботу, вони виявляються озброєними життєвими навичками та вірою в себе. І те, й інше сприяє розвиткові почуття власної гідності, яке у школах зі спільним навчанням часто придушується. Вихованки шкіл для дівчат мають усе, щоб стати якомога кращими версіями самих себе, а цього, звичайно, і бажають для своїх дочок усі батьки.
Я щиро вірю, що дівчата повинні вчитися у школах із роздільним навчанням. Але я також вдячна тим батькам, які вибирають протилежний варіант, тому що дівчата позитивно впливають на хлопців, поруч із якими знаходяться, і це сприяє розвитку нашого суспільства. Втім, вихованки шкіл зі спільним навчанням, як на мене, все-таки багато втрачають.
Про автора
Андреа Джонсон – директорка школи «Вічвуд» з 2012 р. За освітою хімік, навчалася в Даремському університеті. Почала кар’єру з посади вчительки хімії у великій державній школі, працювала у школах «Беттл Еббі» та «Тюдор Голл». Також займалася прикладними дослідженнями для компанії «Ай-Бі-Ем» у Швейцарії та викладала в міжнародній школі неподалік від Цюриха. Заміжня, має двох дорослих дітей. Захоплюється гірськими лижами, плаванням, театром, любить подорожувати та проводити час із родиною. |