В «Ерлскліффі» я провчився два роки за програмою A-level – готувався вступати до університету. Попри те що школу відкрито зовсім недавно – 2012 р., – тут є всі умови для досягнення щонайвищих цілей. Саме в цьому на співбесіді під час вступу мене переконав директор школи. Він, а також учителі «Ерлскліффа» надали мені величезну підтримку в навчанні, підготовці до іспитів, виборі університету та поданні документів. Завдяки нашим спільним зусиллям зараз я вчуся в Сент-Ендрюському університеті, який входить до топ-3 вишів Великобританії.

Можна сконцентруватися на найцікавішому

Для мене головна перевага програми A-level у тому, що учням дається можливість сконцентруватися на тих предметах, які їм дійсно цікаві. Оскільки я хотів вивчати економіку в університеті, на A-level вибрав економіку, політологію та історію. Об’єднує ці три предмети той факт, що з кожного з них потрібно писати есе. На жаль, іншого шляху до гарних результатів, окрім постійної практики в написанні есе, просто немає. Спираючись на власний досвід, я порадив би учням, які планують вивчати економіку, вчити на A-level також і математику.

Уроки як заняття з репетитором

В «Ерлскліффі» найбільш відповідна атмосфера для отримання знань. У класі – не більш як 12 осіб, але, наприклад, на уроках історії учнів було лише троє, включно зі мною. Це нагадувало заняття з репетитором! З учителем – на «ви», але завжди можна залишитися після уроків, попросити його заново пояснити матеріал, допомогти розібратися з помилками. Значною мірою завдяки цьому мені й вдалося навчитися писати есе на A.

Запатентована система моніторингу

В «Ерлскліффі» введено систему моніторингу знань TRaC («тестування, ранжування, інструктування»), яку запатентував наш директор. Вона працює так. Щоп’ятниці всі учні школи пишуть контрольну роботу, за підсумками якої дуже легко визначити прогрес того чи іншого учня, вказати йому на помилки та підказати, як поліпшити результати. У понеділок вранці батьки отримують оцінки своїх дітей електронною поштою. Більшості батьків це допомагає поліпшити настрій перед початком тижня!

Тренування перед активним і відповідальним життям

В «Ерлскліффі» досить великий вибір позакласних занять. Що дуже важливо: ініціатива проведення того чи іншого заходу часто надходить від самих учнів. Наприклад, під час навчання в «Ерлскліффі» ми допомагали облаштувати будинок літніх людей, який відкривався після ремонту, проводили в місті акції зі збору коштів на боротьбу з деменцією, а також на захист видів тварин під загрозою зникнення.

Заняття спортом – важлива складова позакласного життя «Ерлскліффа». Оскільки я з дитинства захоплююся футболом, для мене було важливо мати можливість грати за школу, брати участь у турнірах. Щонеділі ми грали проти місцевих аматорських футбольних команд, а коли знаходився вільний час – відточували майстерність на тренуваннях у парку.

Житло з видом на Францію

В «Ерлскліффі» учні переважно проживають у дво- або тримісних кімнатах. Також є можливість жити самому. Хлопці та дівчата живуть окремо, в різних резиденціях. У кожній кімнаті є душ, туалет, умивальник. Дітей, які розмовляють однією іноземною мовою, зазвичай разом не селять. Це робиться для того, щоб учні практикували англійську у вільний від навчання час, а також знаходили друзів із різних країн.

У перший рік навчання я жив із хлопцем з Німеччини, а на другий рік вирішив оселитися один, щоб повністю зосередитися на підготовці до іспитів. Варто відзначити, що всі корпуси – нові, з сучасним ремонтом і знаходяться всього за сто метрів від узбережжя Ла-Маншу. В ясний день навіть видно Францію!

Смачно та подеколи урочисто

Якщо чесно, то харчування у школі перевершило мої очікування. На сніданок – великий вибір пластівців і випічки, яєчня, соки. Щосереди та щонеділі – повний англійський сніданок. На обід – суп і дві інші страви на вибір, декілька видів салату. Щоп’ятниці – знаменита фіш-енд-чипс (риба зі смаженою картоплею). Раз на два тижні проводяться врочисті вечері, на які запрошують ораторів із різних галузей. Наприклад, у нас були представник палати громад від нашого округу Демієн Коллінз і колишній головний редактор «Волл-стріт джорнел» баронеса Віткрофт. У таких видатних людей є чого навчитися та що перейняти.

Старшим важливо мати певну свободу

Мені подобається ставлення у школі до учнів. Коли я вступав до «Ерлскліффа», мені було 17 років. Тут розуміють, що старшим хлопцям важливо мати певну свободу. Після уроків нам дозволялося виходити до міста – до нього п’ять хвилин ходи, – але до вечері всі повинні були повернутися. У п’ятницю можна було гуляти ввечері, але потрібно було бути в резиденції не пізніше ніж о 21:00.

Загалом правила стандартні: заборонено курити, вживати алкоголь, перебувати в кімнатах школярів протилежної статі. Також заборонено замовляти їжу з доставкою, але це нас особливо не турбувало – годували добре. З дозволу батьків можна з’їздити до Лондона – 45 хвилин поїздом. Мобільні телефони не забирають, а щодо Інтернету, то вночі його вимикають, а в навчальний час заблоковано сайти соціальних мереж. Водночас свободи дій було достатньо, а найголовніше – учні могли замовити ту чи іншу подорож, і майже завжди її для них організовували. Декілька разів на триместр їздили до Лондона на матчі англійської футбольної Прем’єр-ліги та Ліги чемпіонів!

Мислити та жити по-іншому

З упевненістю можу сказати, що, поки я навчався у британській школі, я дуже сильно змінився, став набагато самостійнішим. За два роки навчання в «Ерлскліффі» також змінився мій світогляд, я став мислити по-іншому. Зумів завести декількох друзів з різних континентів і підтримую з ними зв’язок навіть після вступу до університету. Я вважаю, що отримав безцінний життєвий досвід, навчаючись в «Ерлскліффі», і впевнений, що він мені допоможе в майбутньому. Можу тільки сказати «красно дякую» своїм батькам за надану чудову можливість!