Обрали школу, а решта – турбота агентства

Наша старша дитина вже третій рік навчається у Великобританії, тому сумнівів щодо того, чи варто відправляти Яшу, в нас не було. Бабусі, звичайно, були проти. Але тепер вони зрозуміли, наскільки це важливо, і сьогодні пишаються своїми онуками.

Чоловік дуже багато часу присвятив вибору школи, уважно вивчав усі плюси та мінуси кожної, читав відгуки учнів та їхніх батьків. Зрештою ми зупинилися на «Меркістон Касл». Рейтинг школи, безумовно, відіграв свою роль. І ми раді, що обрали саме цю школу – дитині там подобається.

У тому, щоб вступити, власне, нічого складного не було. Документи для отримання візи нам допомогли підготувати в агентстві «Бізнес-Лінк», іспити складали там само, онлайн.

Явні позитивні зміни

Після навчання у Великобританії діти стають зовсім іншими – вони більш самостійні (що природно). Але, крім іншого, там у дитини підвищується самооцінка, розвивається почуття власної гідності. Мій син спокійно може сказати тверде «ні», якщо він упевнений у своїй позиції. Ще з цікавого: у дитини змінилася постава. Вона буквально розправила плечі. Позначається відсутність пресингу авторитетом – у школі все побудовано на повазі та бажанні дитини впоратися з поставленим завданням.

Мову Яша не забуває, але іноді вставляє у спілкуванні смішні слова з англійської, чим веселить і нас, і себе. На мій погляд, це непогано – виходить, що він уже думає англійською. На довгих канікулах читає переважно українські книжки. Домовилися, що під час літніх канікул він знову прочитає цікаву книгу рідною мовою. А взагалі, я дуже рада, що дитина, по суті, вже знає три мови.

Із задоволенням вчиться, з задоволенням приїжджає додому

Яша – дуже домашній хлопчик, і йому завжди важко їхати на навчання. Хоча вчитися там йому подобається, він любить своїх учителів, сумує за ними і за своїми новими друзями. Додому, природно, приїжджає з задоволенням. Часто шкодує про те, що неможливо перенести цю школу до України. Спілкуємося телефоном, одного разу приїжджали до нього в гості під час коротких канікул. Найсмішніше – він настільки там зайнятий, що навіть забуває нам дзвонити.

Щодо переїзду за кордон назавжди, то ні я, ні діти не розглядаємо такий варіант. Вони люблять Україну, свій дім, батьків і не соромляться це висловлювати. Сподіваємося, що за той час, поки діти вивчаться, обстановка в нашій країні зміниться на краще і вони зможуть застосувати свої знання на благо України.

Маленька порада з особистого досвіду

Якщо у вимогах до шкільної форми написано «темно-сині штани», це означає саме темно-сині, без смужок. Інакше у вас удома можуть з’явитися нікому не потрібні класичні дитячі штани, як це сталося в нас. А взагалі, краще форму – і шкільну, і спортивну – купити вже після приїзду, в шкільній крамниці.

Ідеальні умови для розвитку особистості

Витрати на навчання в Україні та Великобританії – абсолютно незрівнянні суми, але, безумовно, варто вкладати гроші у своїх дітей. Британська освіта – це різнобічний розвиток (цікаве навчання, багато спорту, походи, співи, участь у шкільних заходах) плюс виховування в дитини почуття відповідальності за свої дії – ідеальні умови для повноцінного розвитку особистості.

Якщо ви не можете наважитися відправити дитину за кордон, моя вам порада – не бійтеся! Все одно з часом діти виходять з-під батьківської опіки. Краще, якщо вони це зроблять раніше, під чуйним керівництвом досвідчених педагогів, аніж під впливом вулиці.

P. S. Наш Яша нещодавно заявив, що хотів би бути вчителем. Коментарі, як то кажуть, зайві.