Освіта у приватних школах – комплексний процес, у якому разом із дітьми та вчителями мають брати активну участь і батьки. Якщо вони мешкають за кордоном, то у Великобританії їм потрібен свій представник – опікун. Ця людина представляє інтереси дитини, допомагає школі підтримувати контакт із її родиною, займається розв’язанням деяких побутових питань, а також приходить на допомогу в надзвичайних ситуаціях, як-от під час відсторонення від навчання або серйозної хвороби.

Ступінь залучення опікуна до життя дитини залежить від побажань і розпоряджень батьків. З одного боку, можна обмежитися виконанням формальних вимог і забезпечити дитині своєрідне страхування на екстрений випадок, з іншого – хтось вважає за краще ставити опікуну різноманітні завдання в межах його обов’язків, домагаючись таким чином більш тісної взаємодії родини зі школою.

Кого призначають на роль опікуна

Перший-ліпший не може стати опікуном. У Великобританії існують спеціальні організації, що пропонують опікунські послуги. Власне опікунами зазвичай призначаються керівники цих організацій або їхні місцеві координатори. У будь-якому випадку кандидати на таку відповідальну роль проходять ретельну перевірку, тому опікунські компанії можуть гарантувати клієнтам безпеку та високу якість послуг.

Крім того, опікуном може стати родич або знайомий сім’ї дитини, який постійно проживає у Великобританії. Але переконайтеся в тому, що це достатньо зріла, досвідчена та відповідальна людина. Саме тому зараз опікунами не призначають старших братів чи сестер, які навчаються в університеті. Не варто також довіряти таке завдання людям зайнятим або тим, які не мають уявлення про обов’язки опікуна.

Коло діяльності опікунів:

• зустріч дитини в аеропорту;
• супровід до школи під час вступу;
• дбання про комфортні та безпечні умови навчання та проживання;
• підтримка постійного зв’язку з дитиною, школою та приймальною родиною, якщо така є;
• розв’язання нагальних проблем (хвороби, травми, конфлікти з поліцією, грубі порушення шкільної дисципліни тощо);
• відвідування шкільних зборів, участь у житті школи від імені батьків;
• допомога в навчанні (за потреби);
• допомога в покупці необхідних для школи речей і навчальних матеріалів;
• отримання звітів про успішність і пересилання їх батькам дитини;
• догляд за дитиною під час «подовжених вікендів» (exeat) і короткострокових канікул у середині триместру (half-term);
• організація спільних розважальних програм для декількох іноземних учнів: походи до кіно, театрів або по магазинах, екскурсії та прогулянки, спільні обіди та вечірки;
• оплата витрат на проживання, переїзди та предмети побуту, виплата кишенькових грошей (за рахунок коштів, спеціально виділених батьками);
• допомога в отриманні візи та ратифікація документів щодо академічних успіхів.

Акредитація та контроль якості

Багато які британські опікунські компанії мають акредитацію Асоціації освіти та опікунства іноземних учнів (AEGIS). Вона бере на себе функції контролю в цій галузі, оскільки на державному рівні органу, який регулював би діяльність опікунів, немає. За стандартами, прийнятими в асоціації, опікун повинен постійно проживати в країні та бути матеріально незалежною особою, його вік не може бути меншим за 30 років.

Крім того, британське законодавство вимагає, щоб усі, хто працює з неповнолітніми, мали спеціальну підготовку та проходили регулярні перевірки. Потрібно додати, що така робота передбачає зберігання деяких даних про дитину та обмін певною інформацією з нею самою та її батьками.

Всі ці заходи спрямовано на те, щоб захистити дитину від можливої фізичної та психічної шкоди та забезпечити їй достатню якість послуг.